Facebook Instagram Youtube


interof


mediats




Міжнародний вокально-хоровий конкурс-фестиваль «Хай пісня скликає друзів»
Magna Carta Universitatum



58012, Україна,
м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2

58012, Ukraine,
Chernivtsi, 2, Kotsiubynsky str.

Приймальня ректора:
тел. +38(0372) 584810,
факс +38(0372) 552914
ел. пошта: rectorM ‚@`ОЊchnu.edu.ua

Загальний відділ:
тел.: +38 (0372) 58-47-07,
+38 (0372) 52-70-29
факс: +38 (0372) 58-47-07
ел. пошта: officeM ‚@`ОЊchnu.edu.ua

International office:
Tel.: +380372584856,
Tel.: +380372584706
E-mail: interofM ‚@`ОЊchnu.edu.ua
assistant.admissionM ‚@`ОЊchnu.edu.ua

Приймальна комісія:
тел.: +38 (0372) 58-47-11,
+38 (0372) 52-56-69
ел. пошта: admissionM ‚@`ОЊchnu.edu.ua

Оновлено
18-01-2021
11:24

ЦЕРКВА ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ

Екстер'єр

П'ятикупольну з конхою церкву зведено у візантійському стилі з елементами еклектики. Цегляна культова споруда у плані являє собою витягнутий зі сходу на захід прямокутник з абсидою й примикаючими до неї напівкруглими приміщеннями. Основою центрального куполу служить барабан, оформлений аркатурним поясом з вітражами та карнизами. На куполах встановлено стилізовані «константинопольські хрести» (герб Константинопольського патріархату).

Парадний вхід має вигляд порталу з аркою та колонами. Окрім того, в оздоблені ризаліту присутні вітражі, різьблення по каменю, карнизи. Завершенням служить величне п'ятиглавіє, вінцем якого є масивний кам'яний «константинопольський хрест», в якому також є ознаки відразу кількох типів хрестів — грецького, мальтійського та кельтського.

Інтер'єр

У вирішенні інтер'єру поєднуються принципи глибинного і висотного розкриття внутрішнього простору. Світловий барабан за допомогою арок і вітрил спирається на чотири міцні пілони. Пучкові колони відокремлюють центральну наву від вузьких бічних.

Захоплюючим є внутрішнє оздоблення храму, яке вирізняється пишністю обробки, є багатим на різьблення, позолоту, живопис у постакадемічному стилі.

Скульптор Анна Гофман виготовила ліпні прикраси для дванадцятьох капітелів. Художнім розписом церкви займалися Карл Йобст та Епамінандос Бучевський. Пензлю першого належать біблійні сюжети: «Різдво Христове», «Воскресіння Христа» і «Сходження Святого Духа», а також чотири Євангеліста, що розміщені на бокових стінах та в абсиді вівтаря. Інший розмалював інтер'єр геометричним орнаментом, що нагадує малюнки буковинських писанок, килимів, рушників.

Оригінальною є форма кам'яного престолу, що має форму прямокутного куба, який стоїть на основі й накритий так само кам'яною кришкою з дерев'яним верхом.

Завдяки продуманій архітектурній конструкції у храмі чудова акустика, через що він став улюбленим місцем шанувальників церковного співу.

Іконостас

Домінантою церкви є вишуканий п'яти-ярусний іконостас, наповнений іконами відповідно до православних церковних канонів.

Нижній (перший) ярус формується за рахунок ікон із старозаповітними сюжетами. На царських вратах зображено центральні постаті Благовіщення — Архангела Гавриїла та Діву Марію. Над вратами — Спас Нерукотворний, з боків — образи Богородиці з маленьким Ісусом та власне самого Христа Вседержителя.

На дияківських вратах — Архистратигів Михаїла та Гавриїла. На бічних іконах цього яруса — Іоан Предтеча та Три Святителя: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого, зображені у повному архієрейському облаченні.

Центральне місце наступного дворядного ярусу, у якому розміщено зображення дванадцяти великих свят, займає ікона Тайної вечері. Особливою в цій групі образі́в та й у всьому іконостасі є ікона Воскресіння, яка зазвичай відсутня у православних іконостасах центральної та східної України.

Четвертим яросом, відповідно до православних канонів, є — апостольський. У центрі образ Христа Вседержителя у повному архієрейському облаченні на царському троні. Зображення дванадцяти послідовників Христа є типовими, щоправда — постаті не підписані.

У пророчому (п'ятому) ярусі в медальйонах вміщено лики дванадцяти старозаповітних пророків.

Значний іконографічний інтерес становить зображення однієї з іпостасей Святої Трійці — Бога-Отця як «ветхого днями».

Увінчує іконостас зображення Розп'яття з предстоячими: Богородицею та Іоаном Богословом. Сам хрест дещо незвичної форми — з дванадцятьма кінцями.

Історія храму

На початку 1860-х років владиці Євгенію (Гакману), завдяки своєму авторитету, вдалося ініціювати розгляд питання щодо надання місцевій православній церкві статусу окремої митрополії, а також добитися дозволу на спорудження нової величної архієрейської резиденції. 20 серпня 1863 року Франц Йосиф I своїм указом затвердив план будівництва майбутнього архітектурного шедевру — Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Автором грандіозного проекту став молодий чеський архітектор Йозеф Главка. Одночасно було прийнято рішення й про будівництво Трьох-Святительської (семінарської) церкви, як невід'ємної частини архітектурного ансамблю.

Храм на честь Трьох Святителів Вселенських — Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста — почали зводити 19 квітня 1867 року, коли владика Євгеній (Гакман) урочисто заклав наріжний камінь.

Будівництвом церкви (1882) фактично було завершено спорудження всього архітектурного ансамблю резиденції. Діючий храм обслуговували студенти-богослови та їх викладачі-наставники.

У радянський період (1944-1991) культову споруду було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ. Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас. Завдяки цьому пам'ятка збереглася до нашого часу практично у первозданному вигляді.

Сучасність

У 1990-х роках богослужіння у Трьох-Святительській церкві, як парафіяльній УПЦ КП, були відновлені. У храмі звершуються практично всі церковні таїнства.

Богослужіння відбуваються щоденно. У будні: ранкове богослужіння починається о 7.45, вечірня — 16.00. В неділю: ранкова — 8.40. У святкові дні (що припадають на будень) — 7.40.

З особливою урочистістю відзначається храмове свято — Трьох святителів (12 лютого).

У 2006 році було розпочато новий етап реставраційних робіт у Резиденції загалом і у храмі зокрема. Саме у цей час розпочато комплексну реставрацію куполів та даху храму, а також було замінено систему дощового водовідведення.

У 2009-2010 роках замінено систему опалення.

З 14 грудня 2019 року, відповідно до указу Предстоятеля Православної Церкви України Блаженійшого митрополита Київського та всієї України Епіфанія за № 820, храм переведений в канонічне підпорядкування Преосвященному архієпископу Чернівецькому та Хотинському Германові (Семанчуку).

Клір храму

Відповідно до указів виданих 25 грудня 2019 року Високопреосвященнійшим архієпископом Чернівецьким та Хотинським ГЕРМАНОМ призначений клір храму Трьох Святителів м. Чернівці при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича:

  • протоієрей Миколай Щербань — настоятель храму;
  • протоієрей Миколай Лагодич — штатний священник;
  • ієрей Ігор Луцан — штатний регент, клірик університетської домової церкви св. вмч. Іоана Нового;
  • диякон Миколай Федорюк — штатний диякон.
© 1999- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Ваші зауваження, запитання та пропозиції: webmasterM ‚@`ОЊchnu.edu.ua
Powered by Nova, Програмування: Крамар А.В., Дизайн: Антонюк А.М.

ВГОРУ